Позбавлення сану
Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2015) |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Deprivation_of_the_cloth_of_patriarch_Nikon.jpg/300px-Deprivation_of_the_cloth_of_patriarch_Nikon.jpg)
Позбавлення сану (скидання зі священного чину) - позбавлення клірика (диякона, священника або єпископа) його духовного сану, тобто ступеня священства.
Здійснюється вищими органами церковно-судової влади у зв'язку з вчиненням духовною особою діянь або вираженням поглядів, несумісних з віровченням або які грубо порушують церковне право. Не слід змішувати з іншим дисциплінарним покаранням (докором) - забороною у священнослужінні, яке має тимчасовий характер і може застосовуватися одноосібно правлячим єпископом щодо клірика, який перебуває в його канонічної юрисдикції, тобто належить до його єпархії.
В Православній Церкві України позбавлення стану відбувається згідно рішення суду Священного Синоду.[1]
Більш поширеною мірою покарання священнослужителів, ніж скидання з сану, є заборона в служінні - заборона священнослужителю здійснювати богослужіння. Продовження забороненим священнослужителем пропаганди його засуджених поглядів, відсутність каяття, і особливо вчинення ним богослужіння, будучи під забороною, можуть надалі служити підставою для його скидання з сану.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Gibel_Pavla_Kolomenskogo.jpg/200px-Gibel_Pavla_Kolomenskogo.jpg)
Скидання з сану саме по собі не означає відлучення від Церкви. Однак на практиці церковне керівництво одночасно з прийняттям рішення про скидання священнослужителя нерідко також приймає рішення і про його подальше відлучення від Церкви.
![]() |
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |